22 травня 2026 року, в переддень Дня Героїв у Попельниківському ліцеї відбулася особлива й водночас болюча подія — відкриття меморіальної дошки нашому випускнику, ШУЛЕПІ Анатолію Анатолійовичу.
Його життя було надто коротким… Юний, щирий, сповнений мрій та планів, він мав ще так багато встигнути. Та коли Україна потребувала захисту, Анатолій без вагань став на її оборону. Він віддав найдорожче — своє життя — за мирне небо, за рідну землю, за кожного з нас.
Сьогодні ми схиляємо голови у глибокій скорботі та безмежній вдячності. Важко знайти слова, які могли б втамувати біль рідних, друзів, учителів, усіх, хто знав і любив Анатолія. Але пам’ять про нього житиме вічно — у стінах рідного ліцею, у серцях людей, у кожному погляді на меморіальну дошку, яка відтепер нагадуватиме всім про справжню мужність і самопожертву. Надто високу ціну платить Україна за свою свободу… Молоді, щирі, сповнені мрій хлопці назавжди залишаються у строю Небесного війська.
Наш любий Толіку… Ти назавжди залишишся юним, усміхненим, щирим і добрим. Твоє життя обірвалося надто рано, але твоя мужність, твоя відданість Україні та твоя жертовність житимуть у пам’яті кожного з нас. Ти віддав найдорожче — своє життя — за мирне небо, за рідну землю, за наше майбутнє.
Слова вдячності та глибокої шани висловлюємо рідним Героя — за виховання справжнього патріота, мужнього Захисника та доброї людини. Низький уклін Вам за сина, який став Героєм для всієї України. Жодні слова не зможуть загоїти біль втрати, але пам’ять про Толіка житиме вічно.
Як же боляче усвідомлювати, що у стінах Попельниківського ліцею тепер є дві меморіальні дошки… Два юних життя, два світлих небесних янголи — НАУМЕНКО Іван Андрійович та ШУЛЕПА Анатолій Анатолійович.
Герої не вмирають…
Вони назавжди залишаться у нашій памʼяті, у нашій вдячності, у нашій молитві, у наших серцях, молодими, усміхненими, живими і такими рідними…
Вічна і світла пам’ять Героям України — ШУЛЕПІ Анатолію Анатолійовичу та НАУМЕНКУ Івану Андрійовичу…🕯️