Веселий! Дружний! Творчий!

    Трудолюбивий! Трішечки галасливий!

Найкращий – наш 4 клас!


Наш девіз:
“Крок за кроком, день за днем
Від життя не відстаєм!”

У нас у класі завжди панує: гарний настрій, радість, сміх, доброзичливість, милосердя, толерантність, креативність, розкриття талантів. Любимо пізнавати навколишній світ, дізнаватися щось нове, незвідане. Із задоволенням подорожуємо по рідному краю.

Виноградова Наталія Василівна –
класний керівник, друг і наставник

 Педагогічне кредо: “Не бійтеся досконалості – вам її не досягнути”.

 Вчитель початкових класів вищої кваліфікаційної категорії, має загальний педагогічний стаж – 21 рік.

Маковійчук Ганна Василівна – асистент вчителя, помічник
і порадник

Екскурсії та навчальна практика

2 червня 2021 р.

Червень цього року стрів нас прохолодою, дрібним дощем та похмурим небом. Та не дивлячись на погоду за вікном, у душі кожного школяра вже панує літо – пора відпочинку. А також пора пізнання нового, цікавого, час відкриттів, час відпочинку, час спільних поїздок, екскурсій.

Другокласники нашого ліцею здійснили навчальну екскурсію з метою ознайомлення з культурно-суспільним надбанням нашого Покуття. Ми відвідали містечко Снятин.

Найперше-піднялися на Снятинську ратушу і мали можливість поглянути на містечко з висоти пташиного польоту. Сказати, що побачене було гарним- нічого сказати,тому що побачене- то неймовірно. Дітки вперше розглядали місто і краєвид з такого ракурсу. То були неймовірні емоції, дух захоплювало, здивуванню не було меж. Також, піднімаючись на ратушу ми мали можливість глянути на механізм годинника, побачити, як щоденно заводять його, щоб усі могли дізнаватися точний час, а ще дізналися, що це один із небагатьох годинників на Прикарпатті із таким механізмом , що працює ще з початку XX століття.

А потім ми спустилися донизу і на нас чекали працівники Снятинського телебачення. Ми побачили всю ” кухню”, побували по ту сторону екрана. Спробували себе у ролі медійників. Дізналися, як створюються випуски новин, як монтуються передачі.

А ще в цьому ж будинку мали можливість потрапити у музей провідника українського визвольного руху Василя Андрусяка -“Грегота- Різуна”. Багато цікавого довідалися про коротке героїчне життя героя.

Наступною нашою зупинкою було місцеве відлілення поліції. Вперше в житті дітки могли ознайомитися із роботою поліцейських, дізнатися про всю процедуру несення служби- від заступання в наряди до повного його завершення. Інспектор Оксана Миколаївна провела нам екскурсію відділком, показала камеру, де раніше відбували покарання злочинці, довідалися, що поліцейська зброя знаходиться у спеціальному приміщенні, побачили місце, де поліцейські можуть проводити тренування, щоб тримати себе у формі. Побували ми і у актовій залі відділку, там мали можливість почути відповіді на всі питання, які нас цікавлять, а також ми могли приміряти на себе поліцейський бронежилет, шолом, потримати в руках справжні наручники та палицю. Кожен відчув на собі, яка нелегка ця ноша.

А ще нам сильно пощастило, бо в той час проходили навчання спецпризначенців і ми спостерігали на відстані, як вправно і чітко проводяться поліцейські операції. Щиро дякуємо пані Оксані за цікаву пізнавальну і корисну розповідь, за емоції, за нові знання. “Поліція- це зовсім не страшно, це наші друзі, які завжди приходять на допомогу”,- так сказали мої дітки після того, як вийшли з відділку.

А ще ми відвідами пожежну частину. Хлопці-пожежники у спеціальних костюмах показали нам пожежний автомобіль . Всі із захопленням розглядали вміст машини, дізнавалися, для чого потрібен той чи інший предмет, побачили, як спеціальними ножицями розрізують метал в разі потреби, дізналися, як працює вся установка, як під’єднуються шланги, в якому випадку використовують піну для гасіння вогню. Найсміливіші приміряли на себе балони з повітрям і дізналися, як пожежнику зберегти собі життя в разі поганого стану під час гасіння вогню. А всі сміливці піднялися у кабіну автомобіля і відчули себе справжніми рятувальниками.

Час минув швидко. Вже і зголодніли усі. А що є краще за піццу, якою смакують разом друзі. А ми в цій подорожі подружилися ще більше. Тому всі разом відправилися в Булочну і мали можливість смакувати величезною піццою.

Здавалося б, що таке маленьке містечко Снятин, що в ньому може бути цікавого? З батьками часто там бували. Але сьогодні ми відкрили для себе зовсім інший Снятин, незвіданий, давній, цікавий. Ми дуже задоволені, що дізналися багато цікавого і краще  познайомилися з нашим найближчим містечком.