Сум…Біль…Розпач…
Не віриться і не сприймається…
Гірким болем,невимовною тугою,плачем та скорботою сколихнула сьогодні всіх нас страшна звістка про передчасну смерть Людини прекрасної душі, відкритого і доброго серця, вчительки від Бога, педагога-організатора Попельниківського ліцею.
Відійшла у вічність СВІТЛАНА СТЕПАНІВНА ГОЙ.
Підступна хвороба виявилася безжальною і сильнішою…
Сьогодні ми – весь педагогічний колектив, колектив працівників обслуговуючого та технічного персоналу, учнівський та батьківський колективи, у скорботі низько схиляємо голови та молимося за упокій душі чуйної, щирої , талановитої, життєрадісної, оптимістичної, привітної та добродушної нашої колеги.
З глибоким болем висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким. Світлий, добрий спомин про Світлану Степанівну назавжди залишиться в наших серцях. Спомин про мудрого вчителя, який відкривав дітям своє серце; педагога-організатора, який впевнено вів за руку кожного учня. З нею можна було поділитися і радістю, і смутком. ЇЇ доброти, усмішки,любові вистачало для всіх.
А скільки було енергії, жаги до життя, оптимізму, скільки було планів і мрій..,скільки було надій і сподівань…
І все обірвалось в одну мить…
Світланко,Ти назавжди залишишся в нашій пам’яті! Нам так буде Тебе не вистачати, так складно буде впоратись з негараздами без твоєї веселої і оптимістичної поради і підтримки…
Нехай земля Тобі буде пухом…Спочивай з Богом у Царстві Небеснім…