Хто ми такі? Якого роду? Хто наші батьки? Чим славна наша земля? Максим Рильський у свій час сказав:” Мені, мабуть, ніколи не докучить нагадувати: хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього”.
Знати свій родовід, зберігати про нього нетлінну пам’ять, означає любити свою Вітчизну.
З історичних джерел відомо, що навіть далекі скіфи знали своїх предків у п’ятому-шостому коліні, а тих, хто не знав, вважали поза родом.
Тому варто кожному знати історію свого роду, щоб мати шанс на майбутнє.
Роботу над проектом “Без коріння саду не цвісти” ми розпочали ще в першому класі. Створювали родинні герби, досліджували історію своєї родини. А тепер прийшов час підвести підсумок цієї діяльності.
У дружньому родинному колі разом із найдорожчими матусями та татусями познайомили один одного з історією кожної сім’ї, створивши родинне дерево.
Запропонували батькам трішки повернутися у світ дитинства, згадати енергійні руханки, прийняти участь у різних конкурсах.
Родзинкою всього дійства стала створена нами капсула часу, яку ми пообіцяли відкрити на випускному балу в честь закінчення школи.
В капсулу ми поклали листи-побажання собі-дорослим, а також листи батьків своїм дорослим дітям, відбитки своїх долоньок, малюнки своєї родини і фотографії, які зафіксували цінні моменти життя нашого ще такого коротенького шкільного життя.
Знаємо, що у нашого народу є своя доля, своє життя, своя історія. Ми повинні зберегти усе це. Ми віримо, що нашому роду не буде переводу!!
Дякую Наталія Виноградова за підтримку та допомогу!